- хватити
- —————————————————————————————хвати́ти 1дієслово доконаного видусхопитирозм.—————————————————————————————хвати́ти 2дієслово доконаного видубути достатнімбезос., розм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
хватити — I див. хватати I. II див. хватати II … Український тлумачний словник
хватить — хвачу, несврш. хватать, укр. хватати, др. русск. хватити, ст. слав. хватати δράσσεσθαι (Супр.), болг. хващам, хватя хватаю, ловлю , сербохорв. хва̏тити, хва̏ти̑м, хва̏тати, хва̏та̑м, словен. hvatati, hvatam, чеш. chvatiti, chvatati хватать , слвц … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
въхватити — см. ѹхватити … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
вихвачувати — ую, уєш, недок., ви/хватити, ачу, атиш, док., перех. 1) Швидко віднімати, виривати що небудь у когось; вихоплювати. 2) Рвучко витягати, виймати що небудь із чогось, звідкись. 3) тільки док., перен., розм. Швидко, вчасно зібрати урожай чого небудь … Український тлумачний словник
вихватити — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
брати — беру, реш, ре, Пр. Взяти, хватити, отримувати, доставати … Словник лемківскої говірки